Театр був любов'ю великої Лесі , і ця любов живила її творчість протягом усього життя. І тому так прикро, що десятиліттями драматичні твори Лесі Українки вважали несценічними. Це спростовують і самі твори, їхня театральна історія, і радіотеатр, який репрезентував і, вірю, репрезентуватиме цілком своєрідний жанр, що посідає значуще місце в доробку геніального поета і національній літературі загалом.
І як тут не згадати Івана Франка, який зрозумів грандіозне обдарування Лесі Українки, назвавши її „трохи чи не одиноким мужчиною на всю соборну Україну”. Як тлумачить цей вислів Ліна Костенко: „В розумінні – трохи не єдиний. Але також і одинокий”.
За два роки до смерті Леся Українка зізналася якось, що в неї з’явились грандіозні літературні задуми. Багато чого вона не встигла, проте, яке щастя для нащадків що в насичені ці роки – всупереч хворобі і негараздам – вона таки явила світові свою оригінальну, натхненну версію образу Дон Жуана. Після Тірсо де Маліна, Мольєра, Пушкіна українська драма „Камінний господар” показала нам не кам’яного гостя, якщо звернутися до Пушкіна, а „камінного господаря”. Різниця суттєва і надає великий простір для театральних тлумачень. Гордий лицар волі врешті решт переможений Командором, втративши кохану, волю, серце. Лише Лесі належить ідея образу Долорес, якої немає ні в легенді, ані в різних її інтерпретуваннях. Любов, вірність, самопожертва, духовна краса визначають цей образ, один із найпривабливіших у світовій драматургії. І дослідники, певно, мають рацію, вбачаючи в Долорес риси самої авторки.
Вперше „Камінний господар був поставлений 1914го року в театрі Миколи Садовського. Командора грав сам Садовський, Дон Жуана – Іван Маряненко, Великі імена...
А за тридцять з гаком років визначний український режисер Валерій Гаккебуш поставив „Камінного господаря” на радіо. Дон Жуана зіграв наш славетний майстер Ярослав Геляс, учень великого Мар’яна Крушельницького, Геляс згодом став режисером і в різні роки очолював Тернопільський і Ужгородський театри. Той самий Геляс, який у Харкові вперше зіграв українського Гамлета.
Саме харківські митці відтворили у радіотеатрі драму „В катакомбах”, написану 1905 року. Дія відбувається в катакомбах поблизу Рима і основний її конфлікт між Єпископом і рабом, який повстає не проти Бога, а проти лицемірства, нерівності, загарбаного права на істину. Тим-то Неофіт-раб прагне жити „вільним, непідвладним, богорівним”...
У цій радіовиставі зокрема, беруть участь наші визначні митці Іван Маряненко і Леонід Тарабаринов.
Радіотеатр представляє і свою версію „Кассандри” – театральної вистави Київського театру ім. Івана Франка в постановці Сергія Сміяна. Тема драми не нова, але тлумачення Лесі Українки цілком оригінальне. Сама Леся писала про Кассандру, як вона її розуміє: ”Ся трагічна пророчиця, із своєю ніким не признаною правдою, з своїм даремним пророчим талантом...” В Кассандровій жорстокій правді її найвища любов до земляків, до Трої. У ролі героїні драми Юлія Ткаченко. Музика Юрія Знатокова.
Рідіотеатр звертався також до суто поетичних творів Лесі Українки. Поему „Давня казка” поставив Василь Обручов, а ніби від самої авторки звучить голос Світлани Горлової.
Драматичні поеми, п’єси Лесі Українки – скарбниця національного і світового театру. І на цій ниві – вірю, в майбутньому ще багато тлумачень-відкриттів.
Ніна Новоселицька
Заслужений діяч мистецтв України
Радіовистава “Камінний господар”
Режисер Валерій Гаккебуш. Музика Всеволода Рождественського.
Дійові особи та виконавці:
Командор дон Гонзаго де Мендоза – Аркадій Гашинський
Донна Анна – Віра Родіонова
Дон Жуан – Ярослав Геляс
Долорес – Антоніна Ліцканович
Сганарель, слуга Дон Жуана – Володимир Дальський
Дон Пабло де Альварес, батько донни Анни – Федір Брайченко
Донна Мерседес, мати донни Анни – Марія Боголюбова
Донна Консепсьйон, грандеса – Феодосія Барвінська
Маріквіта, покоївка – Катерина Литвиненко
Дуенья донни Анни – Марія Шульга
Веде виставу – Лідія Лєсная
Запис 1951 року.
“В катакомбах”.
Радіовистава за драматичною поемою Лесі Українки.
Режисер Алла Бабенко, редактор Людмила Кузьміна
Дійові особи та виконавці:
Єпископ – Данило Антонович
Християнин-патрицій – Борис Ставицький
Дияконіса – Софія Федорцева
Диякон – Михайло Кірін
Старий раб – Федір Радчук
Християнка-рабиня – Рея Колосова
Анціллодея – Світлана Чібісова
Християнка – Ганна Бабіївна
Старий диякон – Василь Стеценко
Християнин-купець – Олександр Сомов Молодий
християнин – Анатолій Літко
Артисти Харківського Українського драматичного Театру ім. Т. Г. Шевченка.
Веде виставу – Леонід Тарабаринов
Запис 1960 року.
“Касcандра”, радіокомпозиція вистави Київського академічного театру ім.Івана Франка, створена за драматичною поемою Лесі Українки.
Режисер-постановник Сергій Сміян, музика Юрія Знатокова, редактор Лариса Шумакова
Дійові особи та виконавці:
Кассандра, дочка троянського царя Пріама,
пророчиця, жриця Аполлона – Юлія Ткаченко
Поліксена, її сестра, молода дівчина – Наталя Лотоцька Деїфоб, її найстарший брат, ватаг військовий – Аркадій Гашинський
Гелен, другий її брат, віщун і жрець – Борис Ставицький Паріс, наймолодший брат Кассандри – Павло Морозенко Гелена,
жінка спартанського царя Менелая – Галина Семененко
Андромаха, жінка Гектора, брата Кассандри – Ольга Кусенко
Левке – Тамара Горчинська
Хрізе – Алла Нечерда
Айтра – Галина Сліпенко
Клімена – Зінаїда Цесаренко
Креуза – Аза Власова
Долон, молодий троянець – Степан Олексенко
Ономай, цар лідійський – Василь Дашенко
1-й вартовий – Борис Лук’янов
2-й вартовий – Микола Панасьєв
З-й вартовий – Михайло Крамар
4-й вартовий – Ян Козлов Флейтист – Павло Громовенко
Сінон – Віктор Цимбаліст
Агамемнон – Федір Брайченко
Менелай – Станіслав Станкевич
Одіссей – Леонід Жуковський
Діомед – Яків Сиротенко
Аякс – Анатолій Помилуйко
Троянець – Валерій Турбовський
Раб – Іван Савастру
Від автора – Анатолій Васильєв
Запис 1971 року.
Інсценована поема Лесі Українки
“Давня казка”.
Режисер Василь Обручов. Редактор Лариса Шумакова
Дійові особи та виконавці:
Від автора – Світлана Горлова
Поет – Олександр Биструшкін
Бертольд – Станіслав Станкевич
Перший співець – Микола Шутько
Другий співець – Станіслав Пазенко
Перший воїн – Віталій Розстальний
Другий воїн – Ігор Стариков
Запис 1986 року.
Радіовистава
“Одержима” за драматичною поемою Лесі Українки.
Режисер Сергій Проскурня. Музика Юрія Шевченка. Редактор Ніна Новоселицька
Дійові особи та виконавці:
Міріам – Лариса Хоролець
Месія – Богдан Ступка
Йоганна – Ольга Сумська
Старий – Костянтин Степанков
Слуга – Микола Карцев
Преторіанець – Борис Вознюк
Від автора – Сергій Проскурня
Тексти оголошень читає Володимир Карпінський
Запис 1992 року
цiна 50 грн.
