Нова українська література почалася з "Енеїди" Котляревського – це й діти знають. Література ж найновіша – і про це знає все більше дорослих – почалася з "Рекреацій" Андруховича. Надруковані в першому числі першого українського року "Сучасності" "Рекреації" весело, по-карнавальному, попрощалися з колоніальним минулим. Але покладена в основу твору карнавальна поетика з її перевертанням догори оголеними ногами трагічного й комічного, піднесеного й ницого, прекрасного й потворного, патосного й іронічного – ця поетика здійняла в читацькому морі дві різнозаряджені хвилі, які кинулися назустріч одна одній...

Зів’ялі квіти викидають" – поки що останній роман письменниці, що вийшов друком у серії "Популярні книги" видавництва "Нора-друк". Це психологічна проза, "сентиментальна історія з глибоким підтекстом", як зазначено в анотації на обкладинці книги, що супроводжується динамічним викладанням подій.
Герої "Зів’ялих квітів... Ірен Роздобудько монологічні й цілісні. Саме завдяки цій цілісності вони й приречені на самотність, бо не можуть співіснувати з кимось. Їхній світ закритий від вторгнення, туди, звісно, проникає зовнішній світ, але після цього двері світу знову зачиняються.

Лариса Денисенко – талановитий лицедій і красномовний речник, наділений хистом вправно орудувати найнесподіванішими й найекзотичнішими романними колізіями. «Танці в масках» – п’ятий із виданих романів письменниці, і п’ятий роман, написаний аж так філіґранно мотивовано й достовірно, що важко позбутися враження автобіографічності тексту. Утім, враження хибного й дещо вульгарного для критика, але – не для адресата роману! Чуттєве зближення, на кшталт того, що виникає при читанні довіреного другом щоденника, дозволяє не лише гарно провести час із динамічним і цікавим читвом, а й стати його співучасником, хай якими б дивними чи дивакуватими не були його персонажі чи місце дії .